«Тільки не в 9 лікарню! Тільки не к Валюку!» — кричала мешканка одного з районів Києва, коли її забрала карета швидкої допомоги. Слово «кров» для українців зараз асоціюється насамперед з війною. Але є те, що за огидністю може змагатися з путінської агресією. Для деяких кров – це те, на чому вони роблять гроші. Особливо моторошно, коли цим займаються люди в білих халатах. Сказане безпосередньо стосується, на жаль, однією з найбільших київських лікарень, яка, судячи з обсягу грошових вливань, могла б бути однією з кращих в усій Україні. Йдеться про Київську міську клінічничну лікарню №9. Ця лікарня входить в десятку закладів, які отримують найбільші суми зі столичного бюджету серед 110 медичних установ, опікуваних департаментом охорони здоров’я КМДА. Згідно зі звітом КМДА щодо фінансування бюджетних установ за 2015 рік, із загального фонду міського бюджету в КМКЛ №9 надійшло 54,8 млн грн, із спеціального фонду – ще 1,5 млн грн. Серед інших міських кліник більшими надходженнями з бюджету столиці можуть похвалитися тільки КМКЛ №1, №3 та №8. Міська влада прагне не обділяти фінансуванням 9-у лікарню, оскільки вона єдина в столиці має відділення гематологічного профілю. Там лікують тих, хто страждає страшною недугою – раком крові. Але столичний бюджет – не єдиний і навіть не головний донор КМКЛ №9. У лікарні є й інші джерела фінансування, які в минулому році забезпечили їй доходів на суму майже 92 млн грн. Згідно з офіційною фінансовою звітностю лікарні, майже 1 млн грн надійшло у вигляді оплати послуг і 90,6 млн грн – з інших джерел власних надходжень, в т.ч. у вигляді благодійних внесків пацієнтів. Таким чином, загальна сума фінансування КМКЛ №9 з усіх джерел за минулий рік склала майже 150 млн грн. Навіть морг працює до обіду. Лікарня розташована на вулиці Ризькій, 1 – в мальовничому місці біля парку «Сирецький Гай» в Шевченківському районі. Головлікар Михайло Валюк займає це крісло з 1999 року, тобто вже 17 років. Він був депутатом Київради і Шевченківської райради, має безліч зв’язків і знайомств на різних рівнях влади, і в цьому теж одне з пояснень, чому очолювана ним лікарня входить в число лідерів за обсягами фінансування та відсутності контролю з боку влади. Запитайте, коли був проведений фінансовий аудит даного закладу? Проте, КМКЛ №9 тримає в той же час інше, сумне лідерство – сама «хамська» лікарня з налагодженим механізмом викачування грошей з пацієнтів. Причому про лікуючих лікарів можна зустріти різні думки, від дуже поганих до дуже хороших. Але умови утримання, з якими стикаються хворі, в один голос описуються як «жахливі» і навіть «вбивчі», в прямому сенсі цього слова. Виникає підозра, що десятки мільйонів йдуть не на потреби лікарні та пацієнтів, а на особисті потреби тих, хто розпоряджається цими грошима, ну і на відкати посібникам у владних кабінетах. Зовсім недавно, 6 липня, своїми враженнями поділилася Марія Олександрівна (прізвища пацієнтів і лікарів, крім головлікаря, змінені), яка півроку пролежала в відділенні №1 гематології з раком крові. Ще раз підкреслимо: це саме те захворювання, про боротьбу з яким любить згадувати головлікар Михайло Валюк, коли вибиває для лікарні додаткове фінансування. Ось що розповідає Марія Олександрівна: «Помістили мене в загальну палату. Я думаю, що була ще маленькою дитиною, коли в цій палаті робили ремонт: кран, що постійно тече, вмираюча сантехніка, пилесборні штори, таргани, що живуть під роздутим, потрісканим лінолеумом. У відділенні пару древніх холодильників, ніяких каганців, ЗАГАЛЬНІ старі туалети для всіх хворих, про душ мріяти навіть не можна … Щоб ви розуміли, лікувати рак крові дуже складно … Важко. Переживаючи курс за курсом хімії, ти живеш з 2-ма сторонніми хворими, яким не легше, ніж тобі. Палата крихітна, ніякого гардероба в лікарні, відвідувачі в верхньому одязі заходять в палати, де лежать люди з відсутнім імунітетом, без лейкоцитів, тромбоцитів, на низькому гемоглобіні … ».

Харчоблок. Тут пахне зовсім не турботою про чистоту.

Світлана, 30 травня:

«Це страшний заклад. Мій батько потрапив туди по швидкій з інсультом в п’ятницю. Сьогодні понеділок. Йому стає все гірше і гірше, а всім наплювати. За вказівкою лікаря я купила для нього медикаментів на кілька тисяч гривень, але не впевнена, що саме ці медикаменти йому колють і вливають через крапельницю.
Умови, як в концтаборі. Стан мого тата не дозволяє його транспортувати в іншу лікарню. Я віруюча людина і не хочу нікого проклинати. Але я впевнена, що ці сволоти будуть жорстоко покарані до сьомого коліна».

Такі враження про медичний заклад, який отримав в минулому році майже 150 млн грн. Цікаво, на що ж насправді витрачає ці кошти головлікар Михайло Валюк, якщо довірена йому лікарня знаходиться в такому стані.

hunta.info